- твердінь
- -і, ж.1) книжн. Небесне склепіння, небозвід; небо.2) чого або з означ. Тверда поверхня чогось; маса, товща чогось твердого. Земна твердінь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
твердінь
Смотреть что такое "твердінь" в других словарях:
тверд — прил., кол во синонимов: 2 • твердый (73) • твёрд (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
твердінь — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
твердіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
твердіше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
твердіти — (ставати твердим, твердішим), тверднути; твердішати (ставати твердішим); тужавіти (висихаючи, ставати твердим, твердішим); бучавіти (про шкіру); шкарубіти, шкарубнути (покриватися корою зверху); кам яніти, каменіти (ставати твердим, як камінь)… … Словник синонімів української мови
твердіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
твердісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
твердісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
твердішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
твердіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
